Історія бібліотеки

Наукова бібліотека Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича є однією з найстаріших і найцінніших бібліотек України. Особливий історичний шлях, пройшла книгозбірня від Крайової бібліотеки Буковини до наукової бібліотеки Чернівецького університету, який наклав свій відбиток на специфіку та оригінальність її фондів. Це пов’язано з особливостями історичної долі Буковини. З середини ХІХ ст. Буковина була окремим коронним краєм – герцогством Буковина. На той час в краї було чимало урядовців, освічених та інтелігентних осіб, які прагнули щирих змін на користь краю з тим, щоб зменшити гостроту соціально-політичних і економічних проблем. Одним із традиційних шляхів, який уможливлював розв’язання подібних питань, були освіта і виховання, де бібліотеці відводиться цілком належне місце. Крайовий президент Буковини Адальберт фон Генніґер (1849 - березень 1853 рр.) приділяв освіті значну увагу і надав допомогу в справі заснування Крайової бібліотеки.

В поміщика села Вікно (теперішнього Заставнівського р-ну) Михая Зотти виникла ідея заснувати першу Крайову публічну бібліотеку. Восени 1850 р. він зініціював зібрання однодумців, які висловили готовність зібрати суму в 1000 флоринів для її заснування, а Карл фон Мікулі, відомий піаніст, учень Фредеріка Шопена і майбутній директор Львівської консерваторії, з цією ж метою передав усю виручку (1030 флоринів) від своїх зимових концертів 1850-1851 рр. 26 березня 1851 р. однодумці зібралися у крайового президента Адальберта фон Генніґера, який схвалив і підтримав цю ідею.

20 квітня 1851 р. відбулися збори ініціативної групи зі створення Крайової бібліотеки, на яких вирішили утворити “Товариство Крайової бібліотеки”, склад якого був затверджений Міністерством культури Австрії 18 травня 1851 р.

Передбачалося, що бібліотека повинна стати осередком культури для широких верств населення, відкритим для всіх і кожного, безкоштовним і доступним. Відкриття бібліотеки планувалося на 23 січня 1852 р., однак через проблеми з приміщенням відбулося лише 29 вересня 1852 р. З часом бібліотека розмістилася у невеличкому приміщенні на вул. Панській, 41 (вул. О. Кобилянської). 10 листопада 1852 р. фонд бібліотеки налічував 471 примірник книг, а станом на 1 січня 1853 р. – 543 примірники книг та 20 підшивок періодичних видань. У бібліотеці майже не було книг українською мовою, за винятком 30 примірників, які подарував професор Львівського університету, письменник Яків Головацький.

Обслуговування читачів велося двічі на тиждень ентузіастами бібліотечної справи на громадських засадах, а пізніше із збільшенням фондів, з’явилися штатні бібліотекарі. Протягом 50-х років ХІХ ст. управління бібліотекою здійснював окремий виборний комітет з 11 членів, двоє з яких представляли місто Чернівці, п’ятеро – край в цілому і четверо – Чернівецьку гімназію та теологічне училище. З обранням у 1861 р. Буковинського сейму (ландтагу) та його виконавчого комітету (виділу) управління бібліотекою перейшло до останнього. Саме за ухвалою Буковинського сейму від 9 жовтня 1861 р. було вирішено направити в Крайову бібліотеку директора. Ним став Євсебій Попович.

Перший організаційний період існування бібліотеки – період з 1852 по 1875-й роки. У цей час розпочалося формування основного фонду, з’являється перший структурний поділ на спеціалізовані відділи. Комплектуванням фондів з самого початку існування бібліотеки займався професор гімназії Адольф Фікер. Він класифікував книги, розробив їх систематизацію за чотирнадцятьма основними, на його думку, дисциплінами. У 1853 р. А. Фікер був відкликаний до Відня, але своїх стосунків з Крайовою бібліотекою не поривав, виступаючи одним із основних віденських посередників у справі придбання для бібліотеки потрібних книг. Роботу, розпочату Адольфом Фікером, продовжив професор гімназії Йозеф Кольбе.

В центрі ідеї формування бібліотеки було створення відділу і фонду “Буковинензія” та комплектування книгозбірні примірниками буковинських видань. Відлунням цього задуму стало зосередження у 1986 р. фонду “Буковинензія” (як історичного, так і сучасного) у відділі рідкісних та цінних видань.

4 жовтня 1875 р. Крайова публічна бібліотека Буковини стала університетською. Все майно бібліотеки було передано університету. За інвентарним обліком фонд нараховував 15544 примірники. Бібліотека переїхала в теперішнє приміщення першого корпусу університету по вул. Університетській.

Уряд виділив кошти на придбання необхідної літератури для навчання студентів. За ці кошти закупили декілька приватних бібліотек у Мюнхені, Лінці, Празі, Відні та інших містах. На кінець 1875 р. університетська бібліотека нараховувала у своїх фондах понад 31 тис. томів.

У 1875-1882 роках відомий громадський діяч Буковини Михай Зотта передав у бібліотеку добірку книг із правознавства у кількості 200 томів. Залишив свій слід в історії бібліотеки і перший ректор Чернівецького університету Костянтин Томащук. Завдяки подарункові його вдови було утворено окремий відділ фонду під номером 91 “Бібліотека Томащука”, який налічує 2249 томів, 81 підшивку й 51 таблицю.

Із зростанням книжкового фонду збільшився і обсяг бібліотечних робіт, а з ним і потреба у збільшенні кількості бібліотечних спеціалістів: з одного у 1875 році до дев’яти чоловік у 1891 році. До цього часу обов’язки і директора, і головного хранителя книг, і бібліотекаря виконував Карл Райфенкугель.

У своїй роботі бібліотека керувалася типовими інструкціями та нормами, запровадженими для австрійських університетських бібліотек. Згідно з рекомендаціями високих урядових інстанцій провідні спеціалісти бібліотеки професори Йоганн Сбієра та Йоганн Полек удосконалили розроблену Адольфом Фікером для Крайової публічної бібліотеки класифікаційну таблицю книг. Нею й сьогодні користуються як бібліотекарі, так і читачі. Укладення таблиці перебудувало одночасно і внутрішню роботу бібліотеки: книги розподіляли на 97 відділів, кожному виданню присвоювали буквений шифр, необхідний для розміщення літератури на полицях. Всі видання розставлялись у зростаючому порядку в 90 шафах, кожна з яких відповідала окремій галузі науки. Якщо в одній із виділених шаф більше не вистачало місця для книг, поряд з нею ставили ще одну, а до номера відділу, що продовжувався, додавали латинську літеру, наприклад: Vа, ХХХb і т.д. Дисертації та програми навчальних закладів розставляли окремо в інших шафах, дисертації – за таким самим принципом, як і книги, програми – за алфавітом географічних назв міст, відповідно до того, з яких вузів вони надійшли і у хронологічному порядку. Кожне видання мало свій інвентарний номер, зафіксований в книзі обліку бібліотеки. Картки на книги систематизувались за відділами, підбирались у спеціальні коробки за алфавітом. Коробки розміщували у зростаючому порядку номерів відділів в окремій кімнаті.

Облік роботи бібліотекарі вели у журналі відвідування читачів, а вже відповідно з цим вівся статистичний облік у бібліотеці. В 1875 р. студенти обслуговувались тричі на тиждень (вівторок, четвер і субота) з 15-17 години, а з 1894 р. бібліотека працювала щоденно, окрім неділі та релігійних свят. На період канікул у серпні та вересні читальний зал був відкритий двічі на тиждень. У 1875-1900 рр. бібліотека щорічно обслуговувала від 3 до 4 тис. відвідувачів, у користуванні було 14-15 тис. книг. Додому видавалося понад 5 тис. примірників. У березні 1894 р. для полегшення роботи бібліотекарів було встановлено пасажирський ліфт, з’явилися службові кімнати, а також книгосховище з трьох приміщень і один читальний зал. Тоді ж у відповідності до вже згаданих інструкцій на факультетах формуються бібліотеки семінарів, які в 1932 р. стали структурними підрозділами університетської бібліотеки, а в 1949 р. їхні фонди перевезли в основне приміщення книгозбірні.

З 1903 р. посаду директора університетської бібліотеки займав Йоганн Полек – професор філології, краєзнавець, високоерудована людина, поліглот. Й. Полек досконало володів вісьмома мовами: німецькою, англійською, французькою, італійською, чеською, польською, російською, румунською. Він часто подорожував по Буковині, вивчав архівні матеріали, опубліковував чимало праць. Більше 20-ти творів науковця зберігаються в бібліотеці й сьогодні.

У 1906 р. за користування книгозбірнею було введено плату: студенти – австрійські піддані платили за семестр по 1-й кроні, студенти-іноземці – 2-і крони. В цей час з’являється ще одне джерело поповнення фондів бібліотеки – університетська друкарня. Значна кількість наукових та науково-методичних праць викладачів чернівецьких реальних шкіл, гімназій та університету займали гідне місце на полицях книгозбірні. Серед них варті уваги праці видатних істориків, Раймунда Фрідріха Кайндля, Йоганна Полека, Фердінанда Ціглауера, знавців слов’янської філології Омеляна Калужняцького, Степана Смаль-Стоцького, румунського мовознавця Секстіла Пушкаріу, математика Ганса Гана, правознавця Євгена Ерліха та багатьох інших відомих науковців.

У 1913-1919 рр. бібліотеку очолював Франц Баумгакл, основним місцем роботи якого була університетська бібліотека в місті Брюнн (нині м. Брно в Чехії).

У роки Першої світової війни з 2 вересня 1914 р. по 16 лютого 1915 р. навчання в університеті частково продовжувалось. Не припиняла обслуговувати читачів і бібліотека.

З 18 червня 1916 р. до 2 серпня 1917 р. (часу перебування тут втретє російських військ) бібліотека була опечатана. У січні – березні 1917 р. двічі була загроза вивозу книжкового фонду до Росії. Завдяки зусиллям Роберта Клемента, заступника директора та бібліотекаря 1 класу Нектарія Котлярчука, яких Франц Баумгакл залишив головними відповідальними за збереження книжкових фондів, жодна із книг не покинула стін бібліотеки. Віденські урядовці планували перевезти бібліотеку з Чернівців в Зальцбург, Відень, Оломоуц чи Прагу. В жовтні 1918 р. президія крайового правління Буковини та академічний сенат університету прийняли рішення про евакуацію бібліотеки. Книги вирішили транспортувати у 18-ти вагонах до Відня. Деякі професори запропонували в першу чергу відібрати і перевезти до Лейпцігського університету книги з історії, вважаючи їх найбільш цінною частиною книгозбірні. Але швидкий розпад Габсбурзької монархії перешкодив реалізації цього плану.

Включення Буковини до складу Румунії у 1918 р. привело до змін у багатьох галузях суспільного життя краю. 12 вересня 1919 р. прийнято декрето-закон про румунiзацiю Чернiвецького унiверситету. 24 вересня ц. р. в Синодальнiй залi резиденцiї митрополита вiдбулося урочисте вiдкриття румунiзованого унiверситету.

Певне місце в румунізованому університеті займала бібліотека, яку з 11 серпня 1919 р. очолив доктор теології та філософії Нектарій Котлярчук (1875-1933), з 18-річним стажем бібліотечної роботи, майбутній митрополит Буковини Нектарій.

У підпорядкуванні директора бібліотеки був невеликий, за нинішніми мірками, персонал: заступник директора, п’ять бібліотекарів, п’ять асистентів-бібліотекарів та шість працівників нижчої категорії. Проте у цього персоналу був дуже великий об’єм роботи, адже необхідно було всю документацію книгозбірні перекласти румунською мовою. З метою професійного виконання цього завдання Н. Котлярчук до кожної групи (відділу) ввів бібліотечних спеціалістів зі стажем роботи не менше 15 років. Вперше в історії бібліотеки до складу працівників було введено жінок. Він склав проект закону про діяльність бібліотек, який було заслухано та обговорено на всерумунській нараді бібліотекарів 3-5 червня 1922 р. у Чернівцях.

З 15 жовтня 1922 р. на чолі бібліотеки перебував професор Костянтин Мандичевський. Маючи досвід роботи у бібліотеці м. Клуж, К. Мандичевський запровадив для кожного примірника книги паспорт, що за своїм функціональним призначенням та змістом відповідає сучасному формуляру. Спільно з науковцями університету він розробив правила та інструкції з обслуговування читачів у залах, норми та порядок видачі літератури для викладацького складу та студентів і запровадив топографічний каталог як засіб перевірки наявності книг у фондах.

Свої особливості мали заходи з поповнення фондів бібліотеки. Так, згідно до закону № 5089 від 27 листопада 1922 р. бібліотека університету отримувала безкоштовно по два примірники друкованої продукції всіх видавництв Румунії. Крім того, до бібліотеки надходило багато цінної літератури з-за кордону, зокрема з Франції, Італії, Німеччини, СРСР та ін. Надсилалися й видання Ліги Націй. Починаючи з 1925 р. бібліотека університету отримувала від держави 525 тис. лей на придбання книг. Станом на 31 грудня 1924 р. бібліотека нараховувала 271695 томів та 14796 періодичних видань. До фондів бібліотеки належали 267 рукописів, з яких 25 вважалися особливо цінними. З румунських стародруків нараховувалось 24 книги видані у період з 1693 по 1817 рр. У 1924-1925 н. р. бібліотека отримала 319 томів видання Ліги Націй, 286 томів від міністерства закордонних справ Франції, 231 том від ректорату Чернівецького університету, 377 томів у спадок від Д. Ончула, 34 томи з університету в Крістіанії і 1101 одиницю періодичних видань. Для поповнення бібліотеки румунською літературою Міністерство освіти виділило у 1924 р. 150 тис. лей з фонду зекономлених коштів. Дарувалися книги й іншими інституціями Румунії.

1 жовтня 1930 р. директором бібліотеки став доктор Еуджен Пеунел. За період його діяльності до алфавітного, систематичного та топографічного каталогів ввели дані про бібліотеки семінарів, які діяли на факультетах університету. За своїм багатством фонди університетської бібліотеки займали друге місце в Румунії, поступаючись лише фондам бібліотеки Академії Румунії.

На кінець 1937 р. у науковій бібліотеці університету адміністративний та технічний персонал нараховував 11 осіб.

У 1936-1937 н. р. до бібліотеки надійшло 14 844 томи. Станом на 30 вересня 1937 р. університетська бібліотека нараховувала 450632 томи, з яких 166417 (37%) були румунськими. Найціннішим надходженням 1937 р. вважолося фототипне видання “Codex Argenteus Upsaliensis, issu Senatus Universitatis Upsaliensis”, подароване принцом-спадкоємцем шведського престолу Густавом-Адольфом з нагоди проголошення його почесним доктором Чернівецького університету імені Кароля ІІ.

Працівники бібліотеки брали активну участь у науковому житті університету. Ректор Чернівецького університету д-р І. Ністор 25 травня 1935 р. у своїй промові по радіо виклав історію створення і діяльності бібліотеки та відзначив роботу її працівників.

Читальні зали бібліотеки обслуговували відвідувачів з 9 до 13 та з 15 до 19 години, за винятком канікул. Наприкінці 1930-х років із зростанням фондів приміщення книгозбірні стало тісним та незручним для користування. Рішення про потребу переміщення бібліотеки до нового приміщення було прийнято у 1935-1936 н. р., а на одному із засідань сенату університету у 1936-1937 н. р. – затверджено. Йшлося також про спорудження нового приміщення бібліотеки та архіву університету. Проектування було доручено архітектору з Міністерства праці Леону Сіліону. Під будівництво відводилася площа 3431 м2. 24 жовтня 1938 р. у присутності полковників Г. Косма та Ш. Давідеску, примара міста Д. Мармелюка, префекта Чернівецького повіту Г. Винту, викладачів університету, архітекторів Л. Сіліона та А. Долінера було освячено і закладено перший камінь у фундамент будівлі та складено пам’ятний лист до майбутніх відвідувачів бібліотеки. Це послання було вкладено в урну та замуровано у фундамент.

Спорудження нового приміщення бібліотеки доручалося будівельній фірмі А. Долінера. За проектом будівля зводилася в неокласичному стилі й мала три поверхи та семиповерхове книгосховище, утворюючи в плані літеру “Т”. Сховище було розраховане на зберігання близько 1 млн. примірників книг. Загальна площа бібліотеки складала 1715 м2 і в ній мали розміститися читальний зал на 150 місць, великий конференц-зал, друкарні, палітурна майстерня та інші службові приміщення. Станом на початок вересня 1939 р. було зведено стіни приміщення та вкрито дах і 2 вересня 1939 р. здійснили тимчасовий прийом робіт. Внутрішні роботи відкладалися лише через брак коштів і до 1940 р. так і не були завершені.

Постановою Раднаркому УРСР від 13 серпня 1940 року, після встановлення Радянської влади на Буковині, Румунський університет перейменовано на Чернівецький державний університет з українською мовою навчання. Радянський уряд виділяв великі кошти на придбання літератури. На 15 листопада 1940 р. бібліотека одержала 13489 примірників, в тому числі 1748 пр. з університетів СРСР, 1985 пр. з АН УРСР. Тільки з 11 вересня по 13 листопада 1940 року було видано 5788 книг. Вже на кінець 1940 року бібліотека була однією з найбільших бібліотек в колишньому СРСР. По унікумах вона займала друге місце після Московської публічної бібліотеки ім. В.І. Леніна та Ленінградської бібліотеки ім. Салтикова-Щедріна. Робота бібліотеки була перервана фашистською окупацією. З 1941 по серпень 1944 років бібліотека не функціонувала. З розповіді Галини Петрівни Половецької, колишнього працівника бібліотеки, яка працювала в період з жовтня 1944 по березень 1983, бібліотека ЧДУ почала обслуговувати читачів з вересня 1944 року. Влітку цього ж року були невдалі спроби вивезти фонди бібліотеки до Румунії.

1945 – 1952 рр. бібліотека ЧДУ одержувала безкоштовний обов’язковий примірник. Одним з джерел поповнення бібліотеки стає книгообмін з бібліотеками Радянського Союзу і зарубіжних країн. Уже в 1947 р. надійшло в порядку книгообміну 1074 книги і 968 номерів журналів.

У 1950 році почав створюватися газетний фонд. Всього було обліковано 30 назв газет (471 підшивка). Цього ж року було продовжено будівництво нового приміщення.

У грудні 1954 року розпочато часткове переміщення фонду з І корпусу університету (вул. Університетська, 28) в нове приміщення бібліотеки (вул. Лесі українки, 23). Остаточне переселення бібліотеки – з червня по листопад 1956 року.

В 60-х роках ХХ століття бібліотека ЧДУ була науково-методичним центром для бібліотек вищих та середньо-спеціальних навчальних закладів міста. Неодноразово проводилися науково-практичні конференції з питань бібліотечно-бібліографічного обслуговування. В 1965 р. (28 вересня – 2 жовтня) проведено міжвузівську науково-практичну конференцію „Форми і методи обслуговування читачів в бібліотеках вищих учбових закладів” з участю бібліотек вузів Української РСР, Російської РФСР, Молдавської РСР, Латвійської РСР і бібліотек Чернівецької області.

У 1956 р. відвідувачів обслуговував лише один абонемент, а в 1977 р. їх було вже чотири: три – для студентів природничих і гуманітарних факультетів, один – для викладачів і науковців.

З 1946 р. обслуговували читачів бібліотеки кабінетів, на сьогоднішній день – бібліотеки факультетів. З 1 січня 1975 р. розпочав роботу читальний зал на 70 місць у студентському містечку. У цьому ж році з 1 вересня відкрилася бібліотека на фізичному факультеті, яка була розформована у 1983 р. Також працювала бібліотека на інженерно-технічному факультеті та читальний зал реферативних журналів по вул. Худякова.

У 1986 р. створено відділ рідкісних та цінних книг. У фонді зберігається понад 70 тис. примірників XV-XXI ст.: рукописи, інкунабули, палеотипи, стародруки, видання Ельзевірів, Етьєнів, Фробена, видання Паризької Королівської друкарні, сучасні видання та інші. Є 18 українських стародруків, у тому числі „Апостол” Михайла Сльозки 1654 р., „Зерцало богословия” Кирила Ставровецького 1618 р., „Беседы на деяния святых апостолов” Іоанна Златоуста 1624 р., „Меч духовный” Лазаря Барановича 1666 р., „Грамматика польская” Максима Семігіновського 1781 р. Зберігаються колекція Габсбургів, особисті бібліотеки першого ректора Чернівецького університету К. Томащука, професорів Є. Козака, І. Чередниченка, І. Співака, буковинського педагога і громадського діяча І. Карбулицького, бібліотека та архів видатного українського філолога В. І. Сімовича та ін.

В 2002 році „Фонд рукописів, стародруків, рідкісних видань” та фонд “Буковинензія” Наукової бібліотеки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича визнано науковим об’єктом, що становить національне надбання (Розпорядження Кабінету Міністрів України № 472-р, від 19.08.2002). Розроблено перелік заходів зі збереження національного надбання на період 2003 – 2006 рр.

В рамках проекту „Відкрита бібліотека” (книги з фондів Наукової бібліотеки Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича, за підтримки Посольства ФРН в Україні та Фонду Роберта Боша (Штутгард)) на протязі 2003 – 2005 рр. проводилися презентації цінних та рідкісних видань.

Для зручності обслуговування користувачів у 1988 році утворено абонемент № 5, де зосереджена художня література. На сьогоднішній день фонд налічує 26 тис. пр.

З 1956 по 1958 рр. функціонував читальний зал періодичних видань, а у червні 1990 року відновив свою роботу в покращеному приміщенні на 250 місць. Станом на 2005 р. загальний фонд складає 654 951 пр. журналів, 1 478 (підшивок) газет, щорічно передплачується 323 назви періодичних видань.

У листопаді 1994 року проведена радикальна реформа відділів науково-бібліографічного та наукової обробки літератури. Функції аналітичного розпису статей передано до відділу наукової обробки літератури, а науково-бібліографічний відділ перейменували на відділ каталогів і картотек та підпорядкували йому каталоги. З 1 січня 2004 року відділу каталогів і картотек повернуто функції, які він виконував до 1994 року. Відділ отримав назву – інформаційно-бібліографічний відділ. Сектор каталогів підпорядковано відділу наукової обробки літератури.

В бібліотеці ведуться електронний каталог (з лютого 2003 р. обсяг бази даних 40396 записів) та традиційні карткові каталоги: алфавітний (службовий, читацький); систематичний; авторефератів (службовий, читацький); дипломних робіт; дисертацій; періодичних видань; іноземної літератури: алфавітний (службовий, читацький), систематичний. Систематизація каталогів: УДК - математика, фізика, хімія, географія, техніка, медицина, сільське господарство, праці вузів; ББК - історія, політика, філософія, економіка, педагогіка, юридичні науки, біологія, філологія, мистецтво, суспільні науки. Іноземні каталоги: до 1945 р. – кріпосна; після 1945 р. – УДК, А. Троповський „Десяткова класифікація” (історія, філологія, філософія).

З серпня 2001 р. створений відділ інформаційних технологій, основним завданням якого є впровадження в науковій бібліотеці Чернівецького національного університету нових технологій з автоматизації бібліотечно-бібліографічних процесів, розвитку інформаційних технологій з метою отримання доступу до віддалених баз даних, створення електронних каталогів і картотек, застосування INTERNETу з вільним доступом для користувачів, консультативно-методичної допомоги відділам бібліотеки по користуванню комп’ютерною технікою та базами даних.

На базі відділу зберігання фондів з 1 січня 2001 р. створені відділ зберігання вітчизняних видань (фонд 1,5 млн. пр.) та відділ зберігання зарубіжних видань (фонд 377566 пр.).

У 2005 р. відновлена робота науково-методичного відділу.

Працівники наукової бібліотеки приймають участь у загальноуніверситетських, міжнародних, Всеукраїнських, фахових наукових конференціях та семінарах. В 2003 р., з метою удосконалення бібліотечно-інформаційного обслуговування, координації діяльності бібліотек краю, проведено науково-практичну конференцію “Мережа, партнерство, кооперація та співпраця. Створення регіонального інформаційного ресурсу “Буковина”. Підписано угоду з Чернівецькою ОУНБ ім. М. Івасюка про співпрацю в створенні інформаційних ресурсів.

Наукова бібліотека проводить видавничу діяльність. Зокрема за останні роки видано:

1. Чернівецький університет (1875 - 2000): Бібліогр. покажч. / Укл. Г.К. Погодіна, Н.Є. Бєлявська, Г.І. Чебан, Н.М. Загородна; Вступ. ст. В.М. Ботушанського. – Чернівці: Рута, 2000. – 170 с.
2. Наукова бібліотека Чернівецького національного університету (До 150-річчя заснування): Бібліогр. покажч. / Укл. Н.М. Загородна, Т.А. Кисельова, Г.І. Чебан; Вступ. ст. А.Я. Волощука. – Чернівці, 2002. – 40 с. –Комп’ют. набір.
3. Пам’ятаймо! Знаменні та пам’ятні дати Буковини в 2003 р.: Бібліогр.покажч. / Обл. універс. наук. б-ка ім. М. Івасюка, Наук. б-ка Чернівец. нац.ун-ту ім. Ю. Федьковича. – Чернівці, 2002. – 132 с.
4. Пам’ятаймо! Знаменні та пам’ятні дати Буковини в 2004 р.: Бібліогр.покажч. / Обл. універс. наук. б-ка ім. М. Івасюка, Наук. б-ка Чернівец. нац.ун-ту ім. Ю. Федьковича. – Чернівці, 2003. – 168 с.

Готується до друку:

Василь Сімович: Біобібліогр. покажч. / Укл.: Н.М.Загородна, Т.А. Кисельова, Н.Д. Бусигіна, Г.І. Чебан. – Чернівці.

Сьогодні бібліотека підтримує міжнародні книгообмінні зв’язки з Росією (Москва – Інститут наукової інформації з суспільних наук РАН, Російська державна бібліотека; С.-Петербург – Російська національна бібліотека); Білорусією (бібліотека Білоруського державного університету); Молдовою (бібліотека університету м. Кишинева). Проводиться книгообмін з бібліотеками вузів та національними бібліотеками України.

Структура бібліотеки складається з 12 відділів: науково-методичний, комплектування, наукової обробки літератури, зберігання вітчизняних видань, зберігання зарубіжних видань, інформаційно-бібліографічний, цінних та рідкісних книг, читальних залів, абонементів, галузевий, культурно-просвітницької роботи, інформаційних технологій.

Штат бібліотеки налічує 92 особи, з них: 78 бібліотечних працівників, 14 – техперсонал.

Бібліотечне обслуговування здійснюється чотирма абонементами і вісьмома читальними залами.

Загальний фонд наукової бібліотеки ЧНУ – 2589896 пр.: наукової – 1218589 пр., навчальної – 184388 пр., художньої – 96540 пр., іноземної – 377566 пр., журналів – 654951 пр., газет (комплекти) – 1478 пр., авторефератів – 95358 пр., дисертацій – 1020 пр.

Значний внесок у розвиток бібліотеки вклали працівники:

Акімова Ж.П., Антонова Т.І., Балінська С.С., Бойко В.А., Бойко І.С., Борисяк Л.П., Бунчук О.С., Бусигіна Н.Д., Ворнік Л.Д., Галімова Т.Ф., Грималюк Н.В., Гоменко Ю.С., Гончаренко А.К., Дячук М.П., Єфремова Є.І., Жарких З.О., Загородна Н.М., Іванова З.М., Івашкевич З.А., Карпенко І.О., Кисельова Т.А., Книшук Н.І., Кожукар Г.В., Корнєєва Л.У., Корольова Т.М., Кошова К.К., Криленко В.І., Кужільна О.П., Курилюк О.А., Ленюк Л.С., Литвинчук Н.П., Лунгу В.В., Мазуркевич Г.М., Майборода О.І., Марчук О.П., Матлак О.І., Мельничук Н.М., Мещерякова Л.С., Михайлова Г.П., Мурашевич Т.Д., Незвещук Т.В., Ніколаєва П.І., Ніколаєва Т.Є., Осецька Л.П., Павельчук Ю.П., Пелепко Н.В., Писаренко Л.М., Погодіна Г.К., Половецька Г.П., Порайко Л.І., Рабінович М.Я., Решетник Х.Й., Сарафінчан Л.І., Степанова Н.О., Суслова Т.І., Ткач Л.Р., Тотоєску Г.А., Туркевич Л.А., Чайка С.П., Чебан Г.І., Череватенко З.П., Югансон Н.Е. та ін.

В різні роки керівництво бібліотекою здійснювали:

• 1861 - 1875 – Євсебій Попович.
• 1875 - 1903 – Карл Райфенкугель.
• 1903 - 1912 – Йоганн Полек.
• 1912 - 1913 – Теодор Грінбергер.
• 1913 - 1919 – Фрідріх Баумгакл.
• 1919 - 1923 – Нектарій Котлярчук.
• 1923 - 1930 – Костянтин Мандичевський.
• 1930 - 1940 – Єуджен Пеунел.
• 1940 - 1941 – Е.М. Панчук, Н.Й. Салтикова.
• 1941 - 1944 – Теодор Балан.
• 1945 - 1949 – Н.Й. Салтикова, О.М. Ільїна, М.П. Перлина.
• 1949 - 1952 – В.Р. Загуменний.
• 1952 - 1955 – М.Т. Плахтій.
• 1955 - 1956 – А.Д. Звєрєв.
• 1956 - 1964 – М.В. Ніколаєв.
• 1964 - 1985 – М.І. Дереворіз.
• 1985 - 2002 – А.Я. Волощук.
• 2002 - 2004 – І.В. Жалоба.
• 2005 - 2009 – О.І. Шилюк.
• з 2009 року – М.Б.Зушман.

29 вересня 2012р. виповнилось 160 років з дня заснування Наукової бібліотеки Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. В рамках заходу проведено Всеукраїнську науково-практичну конференцію, підготовлено до друку матеріали про бібліотеку, організовано цикл виставок по історії і сучасній діяльності книгозбірні, підготовлено відео та фотоматеріали про бібліотеку.