Фонд В. Сімовича

Одна з цінніших колекцій НБ ЧНУ – бібліотека видатного українського філолога, культурного і громадського діяча, випускника Чернівецького університету Василя Сімовича. Він заповів своє зібрання книг та архів рідному університетові.

В. Сімович біля полиць власної бібліотеки

Книга з поміткою «дар С.» та штампом «Подаровано В. Сімовичем бібліотеці ЧДУ»

Яким чином документи були доставлені до бібліотеки та наскільки відповідає об’єму власницького зібрання те, що залишилося з колекції на момент надходження її в бібліотеку університету – тема майбутніх та ґрунтовних досліджень. Поки не знайдено жодного супровідного документу на передачу або надходження зібрання В. Сімовича в НБ ЧНУ.

Фонд В. Сімовича в НБ ЧНУ

Для інвентаризації колекції було заведено окрему інвентарну книгу. До порядкового інвентарного номеру на книгах було вирішено приписувати дві букви – ФС (Фонд Сімовича).

Книга з інвентарним номером фонду В. Сімовича

Перший запис в інвентарній книзі фонду Сімовича зроблений 09.04.1962 р. Спочатку була записана література, яка надрукована іноземними мовами, потім – вітчизняна література. Підшивки газет зовсім не були інвентаризовані до кінця 90-х рр. минулого століття.

Газети з бібліотеки В. Сімовича

Факти свідчать про те, що книги з колекції не були всі разом обліковані. Подальша інвентаризація окремих видань з екслібрисами В. Сімовича, дарчими автографами (інскриптами) різних відомих людей, у тому числі з посвятою В. Сімовичу, цей факт підтверджує. На протязі 1967, 1991, 1992, 1993, 1996 і 1999 рр. до інвентарної книги фонду В. Сімовича продовжують вноситися записи про надходження видань, які належать до колекції.

Книги з дарчими автографами (інскриптами) В. Сімовичу

Книга з автографом І. Огієнко

Книга з автографом І. Огієнко

Також виявлено, що частину книг в різні часи було заінвентаризовано до загального бібліотечного фонду. Таких книг знайдено 19 примірників. Вітчизняні видання українською або російською мовами заінвентаризовані згідно поділу видань за форматом (наприклад, Б 490558). Видання іноземними мовами отримали інвентарні номери відповідного інвентарю з іноземними номерами (наприклад, 368311).

У кінці 90-х рр., коли було виявлено цей факт, прийняли рішення не переінвентаризовувати книги, а дописати до вже існуючих інвентарних номерів літери ФС (наприклад, Б 490558 ФС, 368311 ФС). Всі ці видання віднесено до колекції В. Сімовича.

Слід сказати, що багато видань зібрання тривалий час знаходилося в дуже поганому стані, потребувало ремонту і читачі не мали змоги користуватися ними. З деяких книг зробили ксерокопії та облікували їх в інвентарній книзі фонду В. Сімовича. Записи в інвентарній книзі під номерами з 2606 ФС по 2661 ФС – інвентаризація ксерокопій з видань колекції. Останній інвентарний номер у книзі – 2661 ФС.

До речі, саме первинний, не завжди добрий, вигляд книг, імовірно, послужив тому, що деякі примірники з інвентарними номерами фонду В. Сімовича до цих пір не знайдені, а, наприклад, книга без інвентарного номера навпаки була виявлена.

Так, у 2004 р. при перенесенні літератури, підготовленої до списання, була знайдена книга з екслібрисом В. Сімовича, але без інвентарного номера. Нею виявився 4-й том повного зібрання творів Т. Шевченка 1927 року видання. На паперовій обгортці книги – автограф П. Богацького. У книзі знаходився також аркуш газети "Краківські вісті" зі статтею про Т. Шевченка. Рік видання газети не зазначено, № 245, сторінки 3-4.

І знову книга помилково була внесена не в інвентар фонду В. Сімовича, а в інвентар книг формату Б. Довелось дописати до цього інвентарного номеру дві літери – ФС, щоб можна було визначити приналежність книги до фонду Сімовича.

У березні 1982 р. частина колекції В. Сімовича передається в іноземне книгосховище. В інвентарі фонду В. Сімовича про це є відмітка та підпис співробітника. Звідти, у лютому 1985 р., передається у спецфонд.

На багатьох виданнях колекції В. Сімовича зберігся штамп спецфонду – "Ограниченного пользования". Така заборона поширювалася на книги, на газети, журнали та навіть на ілюстровані календарі.

До середини 1988 р. процес передачі книг та документів в спецфонд було майже завершено. В інвентарній книзі фонду В. Сімовича на сторінці 53 бачимо запис про те, що в "наличии имеется 2336 единиц хранения". Даний запис зроблений зав. спецфондом Кужільною О.П. після інвентарного номеру 2560 ФС.

Прийом бібліотеки В. Сімовича у відділ рідкісних та цінних книг підтверджено підписом колишньої зав. відділу Туркевич Л.А. В інвентарі фонду В. Сімовича проти кожного запису книг, які надходили у ВРЦК, стоїть її особистий підпис. Дата прийому книг у відділ зазначена лише на контрольних формулярах.

У книжковому фонді Сімовича нараховується 2672 примірники різних видань, хоча останній інвентарний номер у книзі – 2661 ФС. Кількість книг (томів) перевищує суму нумерації інвентарної книги фонду Сімовича. Річ у тому, що деякі книжки, котрі були в кількох примірниках та невеликі за об’ємом, записувалися в інвентарну книгу під одним інвентарним номером. У примітках зазначена кількість видань, яка рахується за даним номером. Інвентарний номер дублювався на всіх примірниках книг, або записувався на книгах через скісну, наприклад, 2427 ФС/1, 2427 ФС/2 і так далі.

Книжкова колекція В. Сімовича або фонд Сімовича складається з двох частин: вітчизняної та іноземної. Вітчизняна частина – це майже 2000 одиниць українською, російською, білоруською та іншими мовами. Іноземна частина – близько тисячі одиниць різними мовами: німецькою, чеською, польською, французькою, латинською, румунською, сербською, грецькою, англійською, болгарською та навіть мовою есперанто.

Фонд має систематично-алфавітну розстановку і розташований окремо, як самостійна одиниця зберігання. На дверях приміщення, де зберігається колекція В. Сімовича, вивішено відповідну табличку з назвою іменної колекції. Книги, газети, журнали та інші видання з колекції В. Сімовича мають великий попит у студентів і викладачів не лише нашого університету.

Приміщення НБ ЧНУ, в якому знаходиться бібліотека В. Сімовича

У фонді зберігаються власні праці В. Сімовича, твори української та світової літератури, наукові монографії, збірники документів, періодичні видання та багато іншого. Серед рідкісних та цінних видань – стародрукована книга 1810 р. Про кожну книгу можна дуже багато дізнатися цікавого.

Власні праці В. Сімовича з літературознавства

Власні праці В. Сімовича з мовознавства

Майже на кожній книзі напис "дар Сімовича", особистий підпис або факсиміле підпису та інші позначки. Екслібриси В. Сімовича мають декілька різновидів. Є дуже прості, функціональні, а є і чудово виконані сюжетні гравюри з портретом В. Сімовича. Багато книг подаровано В. Сімовичу авторами, про що свідчать дарчі автографи, інскрипти, відомих осіб.

Книга з факсиміле В. Сімовича та його екслібрисом

Види печаток-екслібрисів В. Сімовича

Екслібрис В. Сімовича

Деякі книги мають так званих "двійників". Це книги, над якими працював сам В. Сімович та інші вчені, готуючи їх до друку або перевидання. На сторінках книг численні позначки, корективи, вставки. Такі вставки деколи розміщені не лише на окремих аркушах, але і в цілих зошитах. Наприклад, в книгах: "Поезії" М.П. Старицького, київське видання 1908 р., "Ідеї Шевченкової творчості" С. Смаль-Стоцького 1914 р., "Кобзар: Народне видання" Т. Шевченка з поясненнями і примітками В. Сімовича 1921 р. та ін.

До міжнародної наукової конференції, яка проходила в університеті у 2005 році і була присвячена 125-річчю від дня народження видатного вченого, у відділі рідкісних та цінних книг НБ ЧНУ було підготовлено бібліотечну експозицію частини колекції В. Сімовича. Найбільш повно представлені систематичні розділи книг з літературознавства і мовознавства, періодичні видання. Демонструвались деякі архівні та особисті речі В. Сімовича.

Особисті речі та фотографії В. Сімовича

Книги, газети, фото з фонду В. Сімовича

Особисті речі В. Сімовича

Про два експоната виставки необхідно сказати обов’язково. Перший – це плетена скриня або саквояж і другий – повідомлення про одруження. Цікавою виявилася знахідка цих речей. В свій час, коли книги та архів В. Сімовича надійшли в бібліотеку, скрині не надали особливого значення. Документи вийняли, всередину поклали різні брошури. Потім саквояж заставили старими книгами, дисертаціями і він був забутий на довгі роки. Коли, у 2004 р. нарешті саквояж звільнили, в ньому виявились рекламні проспекти іноземних видавництв 60-х рр. минулого століття. Розібравши абсолютно всі ці папери, котрі не стосувалися В. Сімовича, на самому дні саквояжу було знайдено маленький клаптик щільного паперу, який виявився повідомленням про вінчання, що відбулося, Ісидори Ільницької і Василя Сімовича. Цей дорогоцінний клаптик переконливо підтверджував, що саквояж дійсно належав колись родині В. Сімовича. Як згадують ветерани бібліотеки, в саквояжі дійсно було привезено частину архіву В. Сімовича.

"Продовжуйте ж! Я з вами буду". Викарбувані на могилі В. Сімовича рядки сприймаються як заповіт. Наше завдання і обов’язок – зберегти дорогоцінні видання на довгі роки.

Частина бібліотеки В. Сімовича

Книги з бібліотеки В. Сімовича

Книги з бібліотеки українського мовознавця В. Сімовича