Бібліотека першого ректора університету Костянтина Томащука
Особливий історичний шлях, який пройшла університетська бібліотека від крайової книгозбірні, заснованої 1852 р., до наукової бібліотеки, наклав відбиток на специфіку та оригінальність її фондів. Власний слід в історії бібліотеки залишив і перший ректор Чернівецького університету Костянтин Томащук.
Частина фойє та двері приміщення в якому розташована бібліотека К. Томащука
У 1890 році в бібліотеку університету було подаровано зібрання книг Костянтина Томащука.
Зразки ярликів на книгах колекції К. Томащука
Загальний вигляд колекції К. Томащука
Загальний вигляд колекції К. Томащука
Колекція видань із цивільного процесу, торгового та вексельного права, економіки, філософії, історії, а також цінних офіційних матеріалів нараховувала 2249 томів, 81 підшивку й 51 таблицю.
Книги з бібліотеки К. Томащука
Стародруковані (до 1830 рр.) видання з колекції К. Томащука
Книги з бібліотеки К. Томащука
Книги з бібліотеки К. Томащука
За бажанням дарувальниці, вдови померлого професора, для колекції був створений окремий систематичний відділ фонду університетської бібліотеки під номером 91: "Bibliotheca Tomaszczuk" (Бібліотека Томащука). На цей час колекція налічує 1952 примирники.
Зразок алфавітного каталогу 91-го систематичного відділу – "Bibliotheca Tomaszczuk"
Костянтин Томащук (13.03.1840.-19.12.1889.) – юрист, політик, педагог, перший ректор Чернівецького університету.
Перший ректор Чернівецького університету Костянтин Томащук
Народився у Чернівцях в українсько-румунській родині. Після Чернівецької гімназії у 1857 р. вступив на юридичний факультет Львівського університету, який закінчив 1861 р. Служив у Львівській фінансовій прокуратурі, а в серпні 1864 р. став доктором права.
Згодом К. Томащук поїхав до Германштадта, де відмінно склав іспит на звання адвоката і працював у вищому крайовому суді. 1870 року Міністерством юстиції його призначено радником крайового суду в Чернівцях, а пізніше – членом крайової комісії з викупу і врегулювання підданських відносин. Протягом 1871-1889 рр. К. Томащук обирався депутатом нижньої палати австрійського парламенту і депутатом крайового сейму.
1875 року К. Томащук став першим ректором (1875-1876) нового університету імені Франца Йосифа в Чернівцях, а також штатним професором австрійського цивільного процесу, торгового та вексельного права і філософії права.
За відкриття навчального закладу такого рівня боролися визначні європейські міста. А дісталася така честь маленьким Чернівцям. І дісталася якраз завдяки відданому патріоту свого краю Костянтину Томащуку, який зумів переконати австрійську владу в тому, що університет повинен бути саме у Чернівцях.
Уже через декілька місяців після обрання депутатом парламенту, 12 березня 1872 року, він вніс пропозицію – заснувати в Чернівцях університет. Людина надзвичайно розумна, толерантна і красномовна, К. Томащук гаряче доводив необхідність створення на далекому сході Габсбургської монархії саме німецькомовного університету – форпосту німецької культури, центру підготовки державних службовців, що мало б піднести авторитет Австрії в цьому регіоні. Адже саме цим вона "доведе свою культурну місію, покаже, що дбає про освіту своїх народів, це буде добрим прикладом і для суміжних з Буковиною країв та держав, звідки молодь потягнеться до культурного центру, що посилить їхні симпатії до Австрійської держави". До того ж наближалося 100-річчя приєднання Буковини до Австрії, і заснування тут університету було б гідною відзнакою цієї дати.
Депутат К. Томащук підкреслював, що університет у Чернівцях має слугувати подоланню значного розриву у рівні освіти населення Буковини і західних провінцій, тим самим сприяти консолідації різнонаціонального населення краю з громадянами усієї Австрії. Проте краєві потрібні кваліфіковані юристи, службовці, викладачі середніх шкіл. Випускники Чернівецької німецькомовної гімназії змушені були їхати навчатися до університетів Відня, Праги, Граца, Інсбрука, а такі витрати могли дозволити собі лише заможні батьки, багато ж здібних, але бідних юнаків – позбавлені були такої можливості.
Переконливі аргументи та їх виклад в промовах у парламенті, крайовому сеймі та пресі знайшли підтримку навіть серед частини німецьких депутатів парламенту. "Кращого оратора, а ніж Костянтин Томащук, в Австрії немає", – писали тогочасні газети.
У день відкриття університету Страсбурзький вільний німецький університет відзначив К. Томащука, як ініціатора заснування вищої школи в Чернівцях, спеціальним дипломом. Університет Франкфурта обрав його своїм почесним членом. 7 березня 1876 року громада міської ради м. Чернівці присвоїла К. Томащуку звання почесного громадянина міста. Він був почесним членом "Німецько-австрійського наукового об’єднання Віденської вищої школи", "Товариства румунської культури та літератури Буковини".
Професор К. Томащук до кінця свого життя продовжував педагогічну діяльність і читав лекції студентам юридичного факультету. Протягом 15 років (від заснування факультету до 1889 р.) очолював державну екзаменаційну комісію з історії права.
Помер 19 грудня 1889 р. у Відні, де і похований. У жовтні 1897 року в Чернівцях було відкрито пам’ятник К. Томащуку у вигляді бронзового погруддя у міському саду (нині – Центральний парк культури і відпочинку імені Т.Г. Шевченка). Майже через півстоліття пам’ятник було демонтовано.
Книга з автографом Фрідріха Кляйнвехтера, доктора права, ректора в 1882-1883, 1893-1894 рр.
Книга з автографом Фрідріха Кляйнвехтера, доктора права, ректора в 1882-1883, 1893-1894 рр.
Книги з бібліотеки К. Томащука
