home ua de
Інформація для першокурсника


Енциклопедія Сучасної України
Unplag
58002, Україна,
м. Чернівці,
вул. Лесі Українки, 23,
тел. +38-0372-584760,
library@chnu.edu.ua

Оновлено
2021-07-20
17:38:29

Краєзнавча колекція "Буковинензія"

Краєзнавство є одним із провідних напрямків діяльності бібліотек і це – характерна риса нашого часу, коли українське суспільство приділяє значну увагу вихованню патріотизму, знанню вітчизняної історії та літератури. Здобута Україною незалежність і побудова суверенної держави обумовили реорганізацію бібліотечної діяльності, в тому числі і краєзнавчої. Виникли об’єктивні умови для відродження кращих традицій українського бібліотечного краєзнавства, значно зросла роль бібліотек у відновленні історичної пам’яті народу, становленні його національної свідомості, вихованні гідності і справжнього патріотизму. Краєзнавча робота стала пріоритетним напрямком діяльності бібліотек.

НБ ЧНУ є однією з найстаріших і найцінніших бібліотек України. Особливий історичний шлях пройшла книгозбірня від крайової бібліотеки до наукової бібліотеки ЧНУ, який наклав свій відбиток на специфіку та оригінальність фондів. Це пов’язано з особливостями історичної долі Буковини. В центрі ідеї формування бібліотеки було створення відділу і фонду "Буковинензія" та комплектування книгозбірні примірниками буковинських видань. З 1986 року – це колекція "Буковинензія" у відділі рідкісних та цінних книг (тепер рідкісних книг та рукописів).

 Краєзнавча колекція "Буковинензія"

Отже, колекція "Буковинензія", формувалась і пройшла свій шлях починаючи від Landes Bibliothek до НБ ЧНУ. Завдяки зусиллям фундаторів та видатних буковинських вчених – істориків, археографів, мовознавців, що були серед її перших бібліотекарів і передавали в дар бібліотеці свої особові архіви та колекції, фонди поступово поповнювались, здебільшого подарованими книгами. У той час Північна Буковина і Чернівці входили до складу Австро-Угорщини, і мовою викладання та діловодства в університеті на трьох факультетах – теологічному, юридичному та філософському – "Законом про відкриття Чернівецького імператорського і королівського університету імені Франца Йосипа" від 31 березня 1875 р. було визначено німецьку мову, а тому і більша частина книжкових надходжень була, відповідно, німецькою мовою.

Яскравим прикладом формування фонду може слугувати факт дарування приватної книжкової книгозбірні від доктора М. Зотти, одного з перших ініціаторів створення крайової бібліотеки. Зокрема, він передав до наших фондів добірку книг з правознавства – 200 томів. Подібна практика стала доброю традицією і надалі. Приміром, колишніми директорами бібліотеки у фонди було передано значну кількість рідкісних краєзнавчих видань.

Євсебій Попович, ректор університету 1880–1881 рр., – перший директор бібліотеки (1861–1875 рр.), професор історії Церкви та церковного права. Не один рік працював деканом теологічного факультету. Залишив по собі друковані видання і рукописи, серед них: загальна історія церкви, стан церкви в роки Першої світової війни, теорії ортодоксальної догматики.

 Краєзнавча колекція "Буковинензія"

 Краєзнавча колекція "Буковинензія"

Карл Райфенкугель, який виконував роботу директора, головного хранителя книг і бібліотекаря (1875–1903 рр.), поповнив фонд працями, присвяченими історії нашої бібліотеки, інструкціями з використання книг.

 Краєзнавча колекція "Буковинензія"

Йоган Полек, видатний історик, директор бібліотеки (1903–1912 рр.) – його праці, в основному, присвячені історії Буковини, історії монетного двору в Садгорі тощо.

 Краєзнавча колекція "Буковинензія"

 Краєзнавча колекція "Буковинензія"

Фрідріх Баумгакл (1913–1919 рр.) також працював директором бібліотеки, його праці висвітлюють основні періоди розвитку бібліотеки та відповідні статистичні дані.

 Краєзнавча колекція "Буковинензія"

 Краєзнавча колекція "Буковинензія"

Тоді ж, в австрійський період, на факультетах почали формуватися бібліотеки семінарів, які пізніше, в 1932 р. стали структурними підрозділами університетської бібліотеки, а в 1949 р. їхні фонди перевезли до основного приміщення книгозбірні. Тому на багатьох примірниках можна побачити печатки бібліотек семінарів.

 Краєзнавча колекція "Буковинензія"

 Краєзнавча колекція "Буковинензія"

До речі, книгозбірня в цей час обслуговувала не тільки викладачів і студентів університету, але й усе місто – це було обумовлено при передачі "Landes Bibliothek" до університету.

З 1 жовтня 1919 р. Чернівецький університет декретом короля Фердинанда І оголошено румуномовним. Починаючи з того часу і аж до 1940 р. бібліотека поповнювалась переважно румунськими виданнями. Першим директором університетської книгозбірні в румунський період історії став доктор теології Н. Котлярчук, який на той час мав 18-ти річний стаж бібліотечної роботи. Він подарував бібліотеці видання, які присвячені вивченню історії життя румунського населення Буковини.

 Краєзнавча колекція "Буковинензія"

 Краєзнавча колекція "Буковинензія"

Костянтин Мандичевський (1923–1930 рр.) залишив нам у спадок методичні рекомендації по обслуговуванню читачів, а саме: введення в бібліотеці читацьких квитків та ведення формулярів на видану літературу.

Євген Пеунел (1930–1940 рр.), будучи директором бібліотеки, робив акцент на культурно-масовій роботі, про що свідчать примірники його праць у фондах нашого відділу.

 Краєзнавча колекція "Буковинензія"

 Краєзнавча колекція "Буковинензія"

Місто Чернівці стало визначним культурним центром, що притягував увагу всіх румунських письменників; вони надсилали новинки румунської літератури, що переходили у власність бібліотеки університету. У відділі є тогочасні видання творів румунських класиків Ґ. Александреску, Б. Хиждеу, Ґ. Асакі, І. Редулеску, І. Славича, В. Александрі, М. Емінеску та багатьох інших, а також книги з румунського мовознавства і фольклору.

Австро-угорська та румунська періодика того часу складає величезний об’єм періодичних видань українською, польською, молдавською, німецькою, румунською, єврейською та іншими мовами, прикладами яких є "Allgemeine Zeitung", "Der Abend", "Agricultoriul", "Angestellten-Zeitung", "Bukowinaer Beamten-Zeitung", "Gemeinde Zeitung", "Bucovina", "Bukowinaer Deutsche Zeitung", "Bukowinaer Nachrichten", "Bukowinaer Post", "Bukowiner Schule", "Bukowinaer Volks-Zeitung", "Bukowiner Bote", "Bukowiner pädagogische Blätter", "Bukowiner Volksblatt", "Czernowitzer Presse", "Czernowitzer Tagblatt", "Unirea", "Gazeta Bucovinei", "Gazeta Polska", "Deşteptarea", "Buletinul Comunal", "Czernowiecka gazeta polska", "Czernowitzer deutsche Tagespost", "Junimea literara", "Djablica", "Codrul Cosminului", "Monitorul Bucovinei", "Buletinul Bucovinei", "Glasul Bucovinei", "Unirea nationala", "Lumina", "Foaia oficială a Mitropoliei Bucovinei", "Борба", "Буковинские ведомости", "Будяк", "Буковина", "Відродження", "Гасло", "Земля", "Каменярі", "Народний голос", "Нова Буковина", "Рідний край", "Самостійна думка", "Українська ластівка", "Університецький вісник", "Час" та багато інших.

 Краєзнавча колекція "Буковинензія"

 Краєзнавча колекція "Буковинензія"

Також у фонді можна побачити праці ректорів університету: Фрідріха Кляйнвехтера, який двічі обирався ректором (1882–1883, 1893–1894 рр.), був почесним громадянином міста Чернівці, відомим економістом, викладачем чернівецького університету 1909–1911 рр.; Володимира Репти, ректора університету австрійського періоду (1883–1884 рр.), уродженця Буковини, багатолітнього митрополита Буковини і Далмації; Костянтина Поповича – ректора університету австрійського періоду (1888–1889 рр.); Еміліана Воюцького (1892–1893 рр.) – двічі обирався ректором, тричі обирався деканом теологічного факультету; першого бібліотекаря Карла Райфенкугеля; Іона Ністора – історика Буковини і Румунії, політичного і державного діяча Австро-Угорщини і Румунії, академіка Академії Наук Румунії, науковця, педагога, ректора румунського періоду (1933–1940 рр.); Максиміліана Гакмана – ректора румунського періоду (1921–1922 рр.) – доктора права, професора, громадського діяча, сенатора румунського парламенту, ректора австрійського періоду Євсебія Поповича (1880–1881, 1895–1896 рр.) та ін.

 Краєзнавча колекція "Буковинензія"

 Краєзнавча колекція "Буковинензія"

Значна кількість наукових та науково-методичних праць викладачів чернівецьких реальних шкіл, гімназій та університету займають гідне місце в краєзнавчій колекції. Варті уваги і праці видатних істориків Раймунда Фрідріха Кайндля (визначний буковинознавець), Фердінанда Ціглауера (42 роки віддав роботі в Чернівецькому університеті, почесний громадянин міста Чернівці); знавців слов’янської філології: Омеляна Калужняцького, Степана Смаль-Стоцького; румунського мовознавця Секстіла Пушкаріу; математика Ганса Гана; правознавця Євгена Ерліха (всесвітньо відомий науковець-юрист) та багатьох інших відомих науковців. Ці книги цінні ще й тим, що на багатьох з них є рукописні помітки авторів та особисті екслібриси.

 Краєзнавча колекція "Буковинензія"

На полицях фонду займають належне місце рукописи видатних науковців нашого краю, що містять багато не надрукованих, і навіть не досліджених документів. Вони виконують не лише меморіальну функцію, а також є і науковою базою досліджень. Серед них рукописи Раймунда Кайндля, Євгена Козака, Карла Райфенкугеля, Гакмана Максиміліана, Фрідріха Баумгакла, Кузелі Зенона, Тарангула Євгена, Ісопескула Емануеля та інших. Крім того, у відділі зберігаються рукописні варіанти журналів, статистичні протоколи, особові справи студентів, промови ректорів, документація університету та рукописні каталоги.

 Краєзнавча колекція "Буковинензія"

 Краєзнавча колекція "Буковинензія"

 Краєзнавча колекція "Буковинензія"

 Краєзнавча колекція "Буковинензія"

Отже, 90-й відділ "Буковинензія" – один з найцікавіших відділів, що відображає історичний та культурний розвиток буковинців. Основне його призначення – дати користувачам якомога повнішу інформацію про суспільно-політичне, культурне, духовне, релігійне, мистецьке життя і творчість наших співвітчизників, розкрити роль багатонаціонального населення Буковини в світовій культурі, а також життя українського слова, української думки в світовому співтоваристві. Колекція "Буковинензія" є найціннішим скарбом краєзнавчих фондів НБ ЧНУ.

Склад фонду відображено у системі карткових каталогів і картотек, відділу та більша частина вже є і в електронному каталозі. Краєзнавча картотека бібліотеки відображає як книги, так і окремі статті з книг, публікації в пресі, присвячені краю.

Збагачення фонду здійснювалося протягом всього часу його існування. В результаті був складений унікальний фонд документів та рукописних книг, який на сьогоднішній день нараховує 8516 універсальних друкованих видань та 72 рукописи.

Ваші зауваження, запитання та пропозиції:webmaster@chnu.edu.ua
 © 1999-2020 Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Програмування: Крамар А.В.