Перейти до основного вмісту
  • library@chnu.edu.ua
  • 58002, Україна, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23

Наукова бібліотека Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (далі – ЧНУ) – одна з найстаріших і найцінніших бібліотек України. Ця книгозбірня пройшла від Крайової бібліотеки Буковини до наукової університетської бібліотеки особливий історичний шлях, який наклав свій відбиток на специфіку та оригінальність її фондів.

З середини ХІХ століття герцогство Буковина було окремим коронним краєм. На той час чимало урядовців, освічених та інтелігентних осіб щиро прагнули змін, щоб зменшити гостроту соціально-політичних і економічних проблем. Одним із традиційних шляхів, який уможливлював розв’язання подібних питань, виступали освіта і виховання, де бібліотеці відводилося цілком належне місце. Крайовий президент Буковини Адальберт фон Генніґер (1849 – березень 1853 року) приділяв освіті значну увагу і надав допомогу для заснування громадської бібліотеки.

У поміщика села Вікно (теперішнього Чернівецького району) Михая Зотти виникла ідея створити першу Крайову публічну бібліотеку. Восени 1850 року він зініціював збори однодумців, які висловили готовність зібрати суму в 1000 флоринів для початку її заснування. Карл фон Мікулі, відомий піаніст, учень Фредеріка Шопена і майбутній директор Львівської консерваторії, з цією ж метою передав усю виручку (1030 флоринів) від своїх зимових концертів 1850-1851 років. 26 березня 1851 року засновники бібліотеки зібралися у крайового президента Адальберта фон Генніґера, який схвалив і підтримав цю ідею.

20 квітня 1851 року на зборах ініціативної групи створили "Товариство Крайової бібліотеки", склад якого було затверджено Міністерством культури Австрії 18 травня того ж року.

Передбачалося, що бібліотека стане осередком культури для широких верств населення, відкритим для всіх і кожного, безкоштовним і доступним. Відкрити заклад планувалося 23 січня 1852 року, однак через проблеми з розташуванням, це відбулося лише 29 вересня 1852 року. Бібліотека розмістилася у невеличкому приміщенні на вул. Панській, 41 (нині вул. Ольги Кобилянської). 10 листопада 1852 року фонд бібліотеки налічував 471 примірник, а станом на 1 січня 1853 року – 543 примірники книг і 20 підшивок періодичних видань. У бібліотеці майже не було книг українською мовою, за винятком 30 примірників, які подарував професор Львівського університету, письменник Яків Головацький.

Обслуговування читачів велося двічі на тиждень ентузіастами бібліотечної справи на громадських засадах, а пізніше, зі збільшенням фондів, з’явилися штатні бібліотекарі. Упродовж 50-х років ХІХ століття управління бібліотекою здійснював окремий виборний комітет з 11 членів, двоє з яких представляли місто Чернівці, п’ятеро – край загалом і четверо – Чернівецьку гімназію та теологічне училище. З обранням у 1861 році Буковинського сейму (ландтагу) та його виконавчого комітету (виділу) управління бібліотекою перейшло до останнього. Саме за ухвалою Буковинського сейму від 9 жовтня 1861 року було вирішено направити в Крайову бібліотеку директора. Ним став Євсебій Попович.

Перший організаційний період існування бібліотеки – часовий проміжок з 1852 року до 1875 року. У цей час розпочалося формування основного фонду, з’явився перший структурний поділ на спеціалізовані відділи. Комплектуванням фондів з самого початку існування бібліотеки займався професор гімназії Адольф Фікер. Він класифікував книги, розробив їх систематизацію за чотирнадцятьма основними, на його думку, дисциплінами. У 1853 році А. Фікер був відкликаний до Відня, але своїх стосунків з Крайовою бібліотекою не поривав, виступаючи одним з основних віденських посередників у справі придбання для бібліотеки потрібних книг. Роботу, розпочату Адольфом Фікером, продовжив професор гімназії Йозеф Кольбе.

Зважаючи на заслуги Адольфа Фікера у справі організації бібліотеки та заслуги Кароля Мікулі, як її фінансового фундатора, згадуваний виборний комітет управління бібліотекою на своєму засіданні від 16 березня 1856 року постановив, що портрети цих достойників мають постійно знаходитися в приміщенні книгозбірні. У 2002 році з нагоди 150-ти літнього ювілею бібліотеки завдяки майстерності чернівецького митця Олега Любківського та за підтримки ректорату ЧНУ портрети К. Мікулі й А. Фікера, а також М. Зотти, Є. Поповича та Й. Полека знову прикрасили стіни величного "храму знань".

У центрі ідеї формування бібліотеки було створення відділу і фонду "Буковинензія" та комплектування книгозбірні примірниками місцевих видань. Відлунням того задуму стало зосередження у 1986 році книг згадуваного фонду (як історичного, так і сучасного) у відділі рідкісних та цінних видань.

4 жовтня 1875 року Крайова публічна бібліотека Буковини стала університетською. Все майно її було передано навчальному закладу. За інвентарним обліком фонд налічував 15544 примірники. Бібліотеку було перевезено в приміщення теперішнього першого корпусу університету (вул. Університетська, 28).

Уряд виділив кошти на придбання необхідної літератури для навчання студентів. За ці кошти закупили кілька приватних бібліотек у Мюнхені, Лінці, Празі, Відні та інших містах. Наприкінці 1875 року університетська книгозбірня налічувала у своїх фондах уже понад 31 тис. томів.

У 1875-1882 роках відомий громадський діяч Буковини Михай Зотта передав у бібліотеку добірку книг із правознавства у кількості 200 томів. Залишив власний слід в історії бібліотеки і перший ректор Чернівецького університету Костянтин Томащук. Завдяки подарункові його вдови, свого часу утворено окремий відділ фонду під номером 91 "Бібліотека Томащука", який налічував 2249 томів, 81 підшивку й 51 таблицю.

Із зростанням книжкового фонду й обсягу роботи з ним виникла потреба у збільшенні кількості бібліотечних спеціалістів: з одного у 1875 році до дев’яти осіб у 1891 році. До цього часу обов’язки і директора, і головного хранителя книг, і бібліотекаря виконував Карл Райфенкугель.

У своїй діяльності бібліотека керувалася типовими інструкціями та нормами, запровадженими для австрійських університетських книгозбірень. Згідно з рекомендаціями високих урядових інстанцій її провідні спеціалісти, професори: Йоганн Сбієра, Йоганн Полек удосконалили розроблену Адольфом Фікером для Крайової публічної бібліотеки класифікаційну таблицю книг. Нею й сьогодні користуються як бібліотекарі, так і читачі. Книги розподіляли на 97 відділів, кожному виданню присвоювали буквений шифр, необхідний для розміщення літератури на полицях. Всі видання розставляли у зростаючому порядку в 90 шафах, кожна з яких відповідала окремій галузі науки. Усі видання мали свій інвентарний номер, зафіксований в книзі обліку бібліотеки. Картки на книги систематизували за відділами, підбирали у спеціальні коробки за алфавітом. Коробки розміщували у зростаючому порядку номерів відділів в окремій кімнаті.

Облік роботи бібліотекарі вели в журналі відвідування читачів, а вже відповідно до нього вели статистичний облік у бібліотеці. В 1875 році студентів обслуговували тричі на тиждень (вівторок, четвер і субота) з 15 до 17 години, а з 1894 року бібліотека працювала щоденно, крім неділі та релігійних свят. На період канікул, у серпні та вересні, читальна зала була відкрита двічі на тиждень. У 1875-1900 роках бібліотека щорічно обслуговувала від 3 до 4 тис. відвідувачів, у користуванні було 14-15 тис. книг. Додому видавали понад 5 тис. примірників. У березні 1894 року для полегшення роботи бібліотекарів установлено пасажирський ліфт, з’явилися службові кімнати, а також книгосховище з трьох приміщень і одна читальна зала. Тоді ж на факультетах почали формуватися бібліотеки семінарів, які в 1932 році стали структурними підрозділами університетської бібліотеки, а в 1949 році їхні фонди перевезли до основного приміщення книгозбірні.

З 1903 року посаду директора університетської бібліотеки обіймав Йоганн Полек – професор філології, краєзнавець, високоерудована людина. Й. Полек досконало володів вісьмома мовами: німецькою, англійською, французькою, італійською, чеською, польською, російською, румунською. Він часто подорожував Буковиною, вивчав архівні матеріали, опублікував чимало праць. Більше 20-ти творів науковця зберігаються в бібліотеці до сьогодні.

У 1906 році за користування книгозбірнею було введено плату: студенти, що були австрійськими підданими, платили за семестр по 1 кроні, студенти-іноземці – 2 крони. В цей час з’явилося ще одне джерело поповнення фондів бібліотеки – університетська друкарня. Значна кількість наукових та науково-методичних праць викладачів чернівецьких реальних шкіл, гімназій та університету посідала гідне місце на полицях книгозбірні. Серед них варті уваги праці видатних істориків: Раймунда Фрідріха Кайндля, Йоганна Полека, Фердінанда Ціглауера; знавців слов’янської філології: Омеляна Калужняцького, Степана Смаль-Стоцького; румунського мовознавця Секстіла Пушкаріу; математика Ганса Гана; правознавця Євгена Ерліха та багатьох інших відомих науковців.

У 1904-1913 роках у бібліотеці Чернівецького університету працював Теодор Грінбергер на посаді кустоса (хранителя), а в 1912-1913 н. р. на посаді головного бібліотекаря і менеджера (директора) бібліотеки.

У 1913-1914 н. р. в бібліотеці Чернівецького університету вперше введено посаду директора, яку займає Фрідріх Баумгакл, котрий очолював бібліотеку в 1913-1919 роках. Основним місцем його роботи була університетська бібліотека в м. Брюнн (нині м. Брно в Чехії).

У роки Першої світової війни, з 2 вересня 1914 року до 16 лютого 1915 року, навчання в університеті частково продовжувалося. Не припиняла обслуговувати читачів і бібліотека.

З 18 червня 1916 року до 2 серпня 1917 року (з часу перебування на території Буковини російських військ утретє) книгозбірню було опечатано. У січні-березні 1917 року двічі погрожували вивезти книжковий фонд до Росії. Завдяки зусиллям Роберта Клемента, заступника директора та бібліотекаря І класу Нектарія Котлярчука, яких Фрідріх Баумгакл залишив головними відповідальними за збереження книжкових фондів, жодна із книг не покинула стін закладу. Віденські урядовці планували перевезти фонди з Чернівців до Зальцбурга, Відня, Оломоуца чи Праги. У жовтні 1918 року президія крайового правління Буковини та академічний сенат університету ухвалили рішення про евакуацію бібліотеки. Книги вирішили транспортувати у 18 вагонах до Відня. Деякі професори запропонували передусім відібрати і перевезти до Лейпцизького університету історичні фонди, вважаючи їх найціннішою частиною книгозбірні. Але швидкий розпад Габсбурзької монархії перешкодив реалізації цього плану.

Приєднання Буковини до складу Румунії у 1918 році зумовило зміни у багатьох галузях суспільного життя краю. 12 вересня 1919 року ухвалено декрето-закон про Чернівецький університет з румунською мовою викладання. 24 вересня того ж року в Синодальній залі резиденції митрополита відбулося урочисте відкриття румунізованого університету.

11 серпня 1919 року бібліотеку очолив доктор теології та філософії Нектарій Котлярчук, бібліотекар з 18-ти річним стажем роботи, майбутній митрополит Буковини Нектарій.

Директорові книгозбірні підпорядковувався невеликий штат: заступник директора, п’ять бібліотекарів, п’ять асистентів-бібліотекарів та шість працівників нижчої категорії. Проте цей колектив мав дуже великий обсяг роботи, адже необхідно було всю документацію книгозбірні перекласти на румунську мову. З метою професійного виконання цього завдання до кожної групи (відділу) директор увів бібліотечних спеціалістів зі стажем роботи не менше 15 років. Уперше за історію бібліотеки до складу працівників було прийнято жінок. Н. Котлярчук також склав проєкт закону про діяльність бібліотек і проголосив його на всерумунській нараді бібліотекарів 3-5 червня 1922 року в Чернівцях.

З 15 жовтня 1922 року на чолі книгозбірні перебував професор Костянтин Мандичевський. Маючи досвід роботи у бібліотеці м. Клуж, він запровадив для кожного примірника книги паспорт, що за своїм функціональним призначенням та змістом відповідає сучасному формуляру. Спільно з науковцями університету були розроблені правила та інструкції з обслуговування читачів у залах, норми й порядок видачі літератури викладацькому складу та студентам, а ще, за порадою директора, організовано топографічний каталог, як засіб перевірки наявності книг у фондах.

Свої особливості мали заходи того часу щодо поповнення фондів. Так, за законом № 5089 від 27 листопада 1922 року бібліотека отримувала безкоштовно по два примірники друкованої продукції всіх видавництв Румунії. Крім того, до неї надходило багато цінної літератури з-за кордону, зокрема з Франції, Італії, Німеччини та ін. Надсилали й видання Ліги Націй. Починаючи з 1925 року бібліотека університету отримувала від держави 525 тис. лей на придбання книг. Станом на 31 грудня 1924 року бібліотека налічувала 271695 томів і 14796 періодичних видань. До її фондів належали 267 рукописів, з яких 25 вважалися особливо цінними, а також було 24 книги румунських стародруків, виданих з 1693 по 1817 роки. У 1924-1925 н. р. бібліотека отримала 319 томів видання Ліги Націй, 286 томів від Міністерства закордонних справ Франції, 231 том від ректорату Чернівецького університету, 377 томів у спадок від Д. Ончула, 34 томи з університету в Крістіанії та 1101 одиницю періодичних видань. Для поповнення бібліотеки румунською літературою Міністерство освіти виділило у 1924 році 150 тис. лей з фонду зекономлених коштів. Дарували книги й інші інституції Румунії.

1 жовтня 1930 року директором бібліотеки став доктор Єуджен Пеунел. За період його діяльності до алфавітного, систематичного та топографічного каталогів були внесені дані про зібрання бібліотек-семінарів, які діяли на факультетах університету. За своїм багатством фонди університетської книгозбірні посідали друге місце в Румунії, поступаючись лише бібліотеці Академії Румунії.

Наприкінці 1937 року в науковій бібліотеці університету адміністративний і технічний персонал налічував 11 осіб.

Протягом 1936-1937 н. р. до неї надійшло 14844 томи. Станом на 30 вересня 1937 року університетська бібліотека налічувала 450632 томи, з яких 166417 (37 %) були румунськими. Найціннішим надходженням 1937 року вважалося фототипне видання "Codex Argenteus Upsaliensіs, issu Senatus Universitatis Upsaliensіs", подароване принцом-спадкоємцем шведського престолу Густавом Адольфом з нагоди проголошення його почесним доктором Чернівецького університету імені Кароля ІІ.

Працівники бібліотеки брали активну участь у науковому житті навчального закладу і тодішній ректор університету д-р І. Ністор 25 травня 1935 року, виступаючи по радіо, виклав історію створення й діяльності книгозбірні та відзначив їхню роботу.

Читальні зали бібліотеки обслуговували відвідувачів з 9 до 13 та з 15 до 19 години, за винятком канікул. Наприкінці 30-х років зі зростанням фондів площі книгозбірні стали тісними й незручними. Рішення про потребу перевезення бібліотеки до нового приміщення було прийнято у 1935-1936 н. р., а на одному із засідань сенату університету у 1936-1937 н. р. – затверджено. Йшлося також про спорудження нової будівлі бібліотеки та архіву університету. Проєктування було доручено архітектору з Міністерства праці Леону Сіліону. Під будівництво відводилася площа 3431 м2. 24 жовтня 1938 року в присутності полковників Г. Косма та Ш. Давідеску, примара міста Д. Мармелюка, префекта Чернівецького повіту Г. Винту, викладачів університету, архітекторів Л. Сіліона та А. Долінера освячено місце, закладено перший камінь у фундамент і складено пам’ятний лист до майбутніх відвідувачів бібліотеки. Це послання урочисто вклали в урну та замурували у фундамент.

Спорудженням нового приміщення книгозбірні займалася будівельна фірма А. Долінера. За проєктом будівля зводилася в неокласичному стилі й мала три поверхи та семиповерхове книгосховище, утворюючи в плані літеру "Т". Сховище було розраховане на зберігання близько 1 млн. примірників книг. Загальна площа бібліотеки становила 1715 м2 і в ній мали розміститися читальна зала на 150 місць, велика конференц-зала, друкарня, палітурна майстерня та інші службові приміщення. На початок вересня 1939 року звели стіни приміщення, вкрили дах і навіть здійснили тимчасовий прийом робіт. Внутрішні роботи відкладалися лише через брак коштів, але так і не були завершені до 1940 року.

Після встановлення Радянської влади на Буковині постановою Раднаркому УРСР від 13 серпня 1940 року румунський навчальний заклад перейменовано на Чернівецький державний університет (далі – ЧДУ) з українською мовою навчання. Станом на 15 листопада 1940 року бібліотека отримала 13489 примірників літератури, у тому числі 1748 – з університетів СРСР, 1985 – з АН УРСР.

У 1940-1941 роках, після входження Північної Буковини до Радянського Союзу, посаду директора займає Ельпідефор Панчук, який раніше займав посаду молодшого бібліотекаря бібліотеки Чернівецького університету.

У 1941-1944 роках обов’язки директора виконував Теодор Балан. В 1944 році з приходом радянської влади він і частина персоналу бібліотеки разом з частиною фонду виїхали до м. Сібіу (Румунія). В Сібіу Т. Балан склав списки на вивезену літературу, на котрих поставив підпис і печатку. За списками нараховувалось 14398 томів (книги, періодичні видання, манускрипти, інкунабули, постінкунабули, окремі аркуші, плакати, календарі, розпорядження, бібліографія, каталоги, альбоми, дисертації, інвентар, кореспонденція, фонд факультетів), 830 карток алфавітного і систематичного каталогу, 4 коробки карток книг, 2 коробки карток карт, 14 картин, 132 карти, 116 кліше, 9 табелів, 4, 65, 100 і 102 рукописів, старих книг, у тому числі інкунабули. Зараз фонд "Приватний фонд Теодора Балана" (пакет 11/39) зберігається в філіалі Національного архіву Румунії в м. Сучава.

Після видання наказу про повернення в Чернівці фондів бібліотеки в листі до Ауреліану Сачердоцяну Теодор Балан пише, що дізнався про припинення діяльності бібліотеки, турбується про її фонд і прийняв рішення не повертати фонд бібліотеки до Чернівців. Повернувшись в Чернівці, Теодор Балан і частина персоналу виходить на пенсію, а частина переводиться на іншу роботу. Бібліотека припиняє свою діяльність.

З вересня 1944 року бібліотека ЧДУ відновила роботу та почала обслуговувати читачів.

У 1945-1952 роках бібліотека отримувала безкоштовний обов’язковий примірник. Одним із джерел поповнення фондів став книгообмін з бібліотеками Радянського Союзу і зарубіжних країн, а також подарункові надходження від великих бібліотек країни. Уже в 1947 році надійшло 1074 книги і 968 номерів журналів.

У 1950 році почали створювати газетний фонд, який налічував близько 30 назв газет (471 підшивку). Цього ж року продовжено будівництво нового приміщення.

Протягом 1944-1949 років бібліотекою керували Н. Салтикова, О. Ільїна, Н. Перлина.

У 1949-1952 роках керівництво бібліотекою здійснював В. Загуменний.

У грудні 1954 року під керівництвом Миколи Плахтія розпочато часткове перенесення книжкового фонду з 1-го корпусу університету в нове приміщення (вул. Лесі Українки, 23). Остаточне переселення бібліотеки, з червня по листопад 1956 року, здійснив разом з колективом працівників директор Андрій Звєрєв.

Понад 20 років (1964-1985) книгозбірню очолював Заслужений працівник культури України (1977) Михайло Дереворіз. У цей час бібліотека ЧДУ вважалася науково-методичним центром для бібліотек вищих і середніх спеціальних навчальних закладів міста. Неодноразово тут проводилися науково-практичні конференції з питань бібліотечно-бібліографічного обслуговування. У 1965 році на базі бібліотеки проведено міжвузівську науково-практичну конференцію "Форми і методи обслуговування читачів у бібліотеках вищих навчальних закладів" за участі бібліотек вузів Української РСР, Російської РФСР, Молдавської та Латвійської РСР і бібліотек Чернівецької області.

У 1956 році відвідувачів обслуговував лише один абонемент, а в 1977 році їх стало вже чотири: три – для студентів природничих і гуманітарних факультетів, один – для викладачів і науковців.

З 1946 року читачі користувалися бібліотеками кабінетів, нині – це бібліотеки факультетів і кафедр. З 1 січня 1975 року працювала читальна зала на 70 місць у студентському містечку, а з 1 вересня відкрилася бібліотека на фізичному факультеті (розформована у 1983 році). Також працювала бібліотека на інженерно-технічному факультеті та читальна зала реферативних журналів по вул. Худякова (нині Поштова).

Наприкінці 1985 року посаду директора наукової бібліотеки обійняв Андрій Волощук. У наступному році створено відділ рідкісних та цінних книг, у фонді якого зберігається понад 70 тис. примірників, починаючи з XV століття: рукописи, інкунабули, палеотипи, стародруки, видання Ельзевірів, Етьєнів, Фробена, видання Паризької Королівської друкарні, сучасні видання тощо. Гордістю відділу є 18 українських стародруків, у тому числі "Апостол" Михайла Сльозки 1654 року, "Зерцало богословия" Кирила Ставровецького 1618 року, "Беседы на деяния святых апостолов" Іоанна Златоуста 1624 року, "Меч духовный" Лазаря Барановича 1666 року, "Грамматика польская" Максима Семігіновського 1781 року. У відділі зберігаються: колекція Габсбургів, особисті бібліотеки першого ректора Чернівецького університету К. Томащука, професорів Є. Козака, І. Чередниченка, І. Співака, буковинського педагога і громадського діяча І. Карбулицького, бібліотека та архів видатного українського філолога В. Сімовича та ін.

Для зручності обслуговування користувачів у 1988 році створено абонемент художньої літератури з фондом понад 26 тис. примірників.

З 1956 по 1958 роки функціонувала читальна зала періодичних видань, а у червні 1990 року вона відновила свою роботу в зручному приміщенні на 250 місць.

У листопаді 1994 року проведено реформу відділів. Функції аналітичного розпису статей передано до відділу наукової обробки літератури, а науково-бібліографічний – перейменували на відділ каталогів і картотек та підпорядкували йому каталоги.

На базі відділу зберігання фондів з 1 січня 2001 року створені відділ зберігання вітчизняних видань та відділ зберігання зарубіжних видань.

1 серпня 2001 року створено відділ автоматизації (з 2004 року відділ інформаційних технологій, з 2010 року відділ інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення), основним завданням якого є впровадження в науковій книгозбірні університету нових технологій з автоматизації бібліотечно-бібліографічних процесів, розвитку інформаційних технологій з метою отримання доступу до віддалених баз даних, створення електронних каталогів і картотек, застосування Інтернету з вільним доступом для користувачів, консультативно-методичної допомоги відділам бібліотеки з користування комп’ютерною технікою та базами даних.

З 2002 по 2004 роки посаду директора Наукової бібліотеки ЧНУ обіймав кандидат історичних наук, доцент Ігор Жалоба. З лютого 2003 року ведеться електронний каталог поряд із традиційними картковими каталогами: алфавітний (службовий, читацький); систематичний; авторефератів (службовий, читацький); дипломних робіт; дисертацій; періодичних видань; іноземної літератури: алфавітний (службовий, читацький), систематичний.

"Фонд рукописів, стародруків, рідкісних видань" та фонд "Буковинензія" наукової бібліотеки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича визнано науковим об’єктом, що становить національне надбання (Розпорядження Кабінету Міністрів України № 472-р від 19.08.2002 р.).

З 2003 року структурним підрозділом книгозбірні стала Австрійська бібліотека Науково-дослідного центру буковинознавства при університеті.

У 2003 році відновлено роботу палітурної майстерні та змонтовано локальну мережу комп’ютерів бібліотеки.

З 1 січня 2004 року відділ каталогів і картотек отримав назву інформаційно-бібліографічний відділ і почав виконувати функції, які й виконував до 1994 року. Сектор каталогів підпорядковано відділу наукової обробки літератури. У 2005 році відновлено роботу науково-методичного відділу, сектору обмінно-резервного фонду при відділі комплектування.

З 2004 по 2009 роки посаду директора Наукової бібліотеки ЧНУ обіймав Олег Шилюк.

З 2008 року організовано доступ користувачів до електронного каталогу з локальної мережі університету за допомогою web-модуля програми ІРБІС, зроблено перехід на версію 64 програми ІРБІС, розпочато роботу з оцифрування оригінальних фотографій з краєзнавчого фонду "Буковинензія".

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України "Про внесення змін до складу НМБК" від 21.08.2008 р. № 758 на Наукову бібліотеку Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича покладено виконання обов’язків обласного методичного центру бібліотек закладів вищої освіти Чернівецької області. За регіональною ознакою об’єднання віднесене до Львівської зони. В межах роботи Чернівецького обласного методичного об’єднання проводяться науково-практичні конференції, семінари, круглі столи, наради, підвищення кваліфікації, обмін досвідом тощо. Тематика проведених конференцій до ювілеїв бібліотеки: "Бібліотека Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича: історія та сучасність" (2012), "Тенденції розвитку сучасної вузівської бібліотеки: реалії та перспективи" (2017), "Бібліотека і наука: стратегія розвитку в сучасних умовах" (2022) тощо.

З 2 лютого 2009 року директором бібліотеки призначено кандидата філологічних наук, доцента Михайла Зушмана. З цього ж року бібліотека бере участь в проєкті "Електронна бібліотека України: створення Центрів знань в університетах України". Мета проєкту – інтеграція української академічної спільноти до світової науки, подолання відірваності від світового наукового контексту. Учасники проєкту – Києво-Могилянська академія та Києво-Могилянська Фундація Америки, Всеукраїнська асоціація "Інформатіо-Консорціум", Харківський національний університет ім. В. Каразіна, Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича та Нортвестерн Університет (США). Завдяки проєкту викладачі та студенти університету отримали доступ до світових інформаційних ресурсів.

З 15 жовтня 2011 року стартував проєкт "Towards Trust in Quality Assurance Systems" – "Національна система забезпечення якості і взаємної довіри в системі вищої освіти" в рамках національного пріоритету: "Забезпечення якості освіти", підтриманий програмою зовнішньої допомоги Європейського Союзу – TEMPUS. Представниками ЧНУ в проєкті виступали: Науково-методичний центр моніторингу та забезпечення якості підготовки фахівців і Наукова бібліотека ЧНУ.

У 2009 році впроваджено штрих-кодування бібліотечного фонду. У 2010 році в читальному залі наукової літератури відділу читальних залів впроваджено видачу в електронному вигляді дипломних та магістерських робіт.

Автоматизована інформаційно-бібліотечна система "ІРБІС" охопила всі бібліотечні процеси, автоматизувала всі пункти обслуговування користувачів. Велася корпоративна робота в області каталогізації. Щорічно бібліотека отримувала до свого електронного каталогу від партнерів більше 10 тис. одиниць записів та передавала близько 3 тис. одиниць записів.

Станом на сьогодні продовжується рекаталогізація бібліотечних фондів.

Одночасно з формуванням традиційного фонду в бібліотеці формується фонд електронних ресурсів та доступ до баз даних. З метою забезпечення збереженості оцифровано першу україномовну газету краю "Буковина". Перші два роки видання (1885-1886) виставлено на сайті бібліотеки в мережі Інтернет для інформації та популяризації ресурсу. Доступ до оцифрованої колекції за період з 1887 до 1910 роки здійснюється в читальному залі відділу рідкісних книг та рукописів.

У 2021 році створено портал "Цифрові колекції. Цифрова бібліотека Буковінензія=Buсovіnensіa (http://bucovіnensіa.chnu.edu.ua/). На порталі розміщені лінки на повні тексти оцифрованих документів та прикріплені до бібліографічних описів в електронному каталозі бібліотеки.

Користувачі мають можливість скористатись електронним каталогом в мережі Інтернет, а також подати запит в онлайн сервісі "Віртуальна довідка".

У 2022 році бібліотека отримала Почесну відзнаку лауреата конкурсу "Українська мова – мова єднання", яка втілюється Одеською регіональною організацією журналістів НСЖУ разом з Причорноморською академією мовних технологій та комунікацій етносів за підтримки Міністерства культури, молоді та спорту України, а також Одеської обласної державної адміністрації.

Працівники бібліотеки беруть активну участь в загальноуніверситетських, міжнародних, всеукраїнських, фахових наукових конференціях і семінарах.

У приміщенні читального залу наукової літератури відділу обслуговування Наукової бібліотеки ЧНУ з 2007 року діє Інформаційний центр Європейського Союзу, основним завданням якого є поширення інформації про Європейський Союз та його політику, надання допомоги університетам і дослідницьким центрам в навчанні студентів та проведенні дослідницької роботи з питань європейської інтеграції, а також сприяння участі студентів в дебатах з європейських питань.

Наукова бібліотека проводить видавничу діяльність. Бібліографічні видання виходять у серіях: "Вчені Чернівецького університету", "Буковина", "Скарби університетської книгозбірні". Зокрема за останні роки видано:

  1. Альдини та венеційські видання XVІ століття : каталог видань з фондів Наукової бібліотеки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича / упор. О. І. Шилюк. Чернівці : Місто, 2023. 156 с. (Серія "Скарби університетської книгозбірні"; Вип. 3).
  2. Анатолій Добрянський : бібліогр. покажч. / уклад. : Т. Д. Мурашевич, Н. М. Загородна ; наук. ред. та авт. вступ. ст. Б. І. Мельничук. Чернівці : Чернівец. нац. ун-т, 2014. 108 с. (Серія "Вчені Чернівецького університету").
  3. Ганс Гросс: праці вченого та література про нього з фондів наукової бібліотеки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича: до 100-річчя з дня смерті : бібліогр. покажч. / уклад. : С. І. Нежурбіда, М. П. Дячук, Р. В. Сабадаш, Н. М. Загородна ; наук. ред. С. І. Нежурбіда, Є. Д. Скулиш ; авт. вступ. ст. : С. І. Нежурбіда, К. Пробст. Чернівці : Книги – ХХІ, 2015. 222 с. (Серія "Вчені Чернівецького університету").
  4. Ельзевіри : каталог видань з фондів Наук. б-ки Чернівец. нац. ун-ту ім. Юрія Федьковича / Чернівец. нац. ун-т ім. Юрія Федьковича, Наук. б-ка ; упоряд. О. І. Шилюк. Чернівці : Книги – ХХІ, 2020. Вип. 1. 104 с. (Серія "Скарби університетської книгозбірні").
  5. Йозеф Алоїз Шумпетер: праці вченого та л-ра про нього з фондів наук. б-ки Чернів. нац. ун-ту ім. Юрія Федьковича : бібліогр. покажч. / Чернівец. нац. ун-т ім. Юрія Федьковича, наук. б-ка, екон. ф-т [уклад. : Н. М. Загородна, М. П. Дячук, наук. ред. та авт. вступ. ст. : П. О. Нікіфоров, Б. Д. Сторощук]. Чернівці : ЧНУ, 2011. 133 с.
  6. Марія Никирса : бібліогр. покажч. / уклад. : Т. Д. Мурашевич, М. І. Махмутова ; наук. ред. та авт. вступ. ст. О. В. Добржанський. Чернівці : Чернівец. нац. ун-т, 2020. 102 с. (Серія "Буковина").
  7. Надія Бабич : бібліогр. покажч. / Чернівец. нац. ун-т ім. Юрія Федьковича, Наук. б-ка ; упоряд. Н. М. Загородна ; наук. ред. О. О. Жук. Чернівці : Чернівец. нац. ун-т, 2018. 120 с., 8 л. фото. (Серія "Вчені Чернівецького університету").
  8. Наукова бібліотека Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича: до 160-ї річниці від дня заснування : путівник / уклад. : Н. М. Загородна, О. І. Шилюк. Чернівці, 2012. 46 с.
  9. Ольга Кобилянська: до 150-ї річниці з дня народження : бібліогр. покажч. / уклад. : Н. І. Горюнова, В. І. Ткач, Н. І. Ткач, Н. М. Загородна ; за участю М. П. Дячук ; наук. ред. Я. Б. Мельничук. Чернівці : Чернівец. нац. ун-т, 2015. 440 с. (Серія "Буковина").
  10. Осип Безпалко (до 140-річчя від дня народження) : бібліогр. покажч. / М-во освіти і науки України, Чернівец. нац. ун-т ім. Юрія Федьковича, Наук. б-ка ; [упоряд. : Н. М. Загородна, М. С. Семенюк ; наук. ред., авт. вступ. ст. В. М. Ботушанський]. Чернівці : ЧНУ ім. Юрія Федьковича, 2021. 116 с. : іл. (Серія "Буковина").
  11. Плантени: каталог видань з фондів Наук. б-ки Чернівец. нац. ун-ту ім. Юрія Федьковича / М-во освіти і науки України, Чернівец. нац. ун-т ім. Юрія Федьковича, Наук. б-ка ; упоряд. О. І. Шилюк. Одеса : Гельветика, 2021. Вип. 2. 173 с. : іл. (Серія "Скарби університетської книгозбірні").
  12. Тарас Шевченко – поет, художник, мислитель: (з матеріалів газети "Буковина") : бібліогр. покажч. / уклад. : Т. Д. Мурашевич, Ю. І. Калуш; наук. ред. М. Б. Зушман, ред. Н. М. Загородна. Чернівці : Чернівец. нац. ун-т, 2015. 104 с. (Серія "Буковина").
  13. Фрідріх Кляйнвехтер : бібліогр. покажч. / Чернівец. нац. ун-т ім. Юрія Федьковича, наук. б-ка, екон. ф-т ; уклад. : Н. М. Загородна, М. П. Дячук ; наук. ред. П. О. Нікіфоров, Б. Д. Сторощук. Чернівці : Чернівец. нац. ун-т, 2013. 120 с. (Серія "Вчені Чернівецького університету").
  14. Храм краси і науки: до 135-ї річниці від дня заснування Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича : каталог книжкової виставки / уклад. : Т. Д. Мурашевич, Н. М. Загородна, Т. І. Антонова ; наук. ред. М. Б. Зушман, авт. вступ. ст. Н. М. Загородна, Т. Д. Мурашевич. Чернівці : Чернівец. нац. ун-т, 2011. 120 с.
  15. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича в незалежній Україні: до 140-річчя від дня заснування : бібліогр. покажч. / уклад. : Н. М. Загородна, Н. І. Горюнова, Н. І. Ткач, В. І. Ряба ; наук. ред. і автор вступ. ст. Т. В. Марусик. Чернівці : Чернівец. нац. ун-т, 2015. 512 с.
  16. Чернівецький університет (1875-2000) : бібліогр. покажч. / укл. Г. К. Погодіна, Н. Є. Бєлявська, Г. І. Чебан, Н. М. Загородна; вступ. ст. В. М. Ботушанського. Чернівці : Рута, 2000. 170 с.
  17. Nezhurbіda S., Dіachuk M. Eugen Ehrlich : bibliogr. index / [introd. art. Manfred Rehbinder]. Wilmington (Delaware) : Vernon Press, 2018. XXІІІ, 350 p. : ill. (Vernon series in law).

Відзначені Муніципальною відзнакою імені Антона Кохановського:

Наукова бібліотека підтримує міжнародні книгообмінні зв’язки з бібліотеками вузів та бібліотеками України. В рамках співробітництва між університетами налагоджено співпрацю з бібліотекою Сучавського університету "Штефан чел Маре" (м. Сучава, Румунія). У 2014 році підписано угоду про співробітництво між Науковою бібліотекою Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та бібліотекою Сучавського університету "Штефан чел Маре". Мета угоди: просування наукової інформації національного і міжнародного рівнів, організації заходів, подій, конференцій та виставок, запровадження науково-культурних проєктів, які представляють взаємний інтерес, організація курсів, тренінгів, здійснення книгообміну тощо.

У бібліотеці проведено структурні зміни. У 2011 році об’єднано відділи зберігання вітчизняних видань та зберігання зарубіжних видань у відділ зберігання фондів, в якому створили два сектори: гігієни та реставрації; палітурних, художніх та інших робіт.

З метою розширення та створення сектору підтримки автоматизованої бібліотечної системи та програмного забезпечення відділ інформаційних технологій перейменовано на відділ інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення. У зв’язку з приєднанням до університету Буковинського державного фінансово-економічного університету в 2016 році об’єдналися і фонди бібліотек. У 2017 році ліквідовано галузевий відділ та відділ культурно-просвітницької роботи. Фонди галузевого відділу переміщено в основний корпус бібліотеки, абонемент № 3 – у навчальний корпус № 20. В цьому ж році об’єднано відділ обслуговування науковою літературою і відділ обслуговування навчальною літературою та утворено відділ обслуговування.

У 2021 році науково-методичний відділ приєднано до інформаційно-бібліографічного відділу та утворено відділ інформаційно-бібліографічної та науково-методичної роботи. Відділ комплектування документів приєднано до відділу наукової обробки документів та утворено відділ комплектування та наукової обробки документів. У 2023 році абонемент № 3 переміщено з навчального корпусу № 20 в центральний корпус бібліотеки.

Нині до структури бібліотеки включено 6 відділів та 6 секторів: відділ комплектування та наукової обробки документів (сектор комплектування та обліку документів; сектор каталогізування; сектор консультації користувачів), відділ зберігання фондів, відділ рідкісних книг та рукописів, відділ обслуговування (сектор абонементів; сектор читальних залів), відділ інформаційно-бібліографічної та науково-методичної роботи (сектор науково-методичної роботи), відділ інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення.

Бібліотечний фонд складає понад 2 млн. 600 тис. примірників.

Бібліотечне обслуговування здійснюють 5 абонементів і 5 читальних залів на 500 посадкових місць.

29 вересня 2012 року виповнилось 160 років з дня заснування Наукової бібліотеки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. В межах заходу проведено Всеукраїнську науково-практичну конференцію за міжнародною участю "Бібліотека Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича: історія та сучасність", підготовлено до друку путівник "Наукова бібліотека Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича", організовано цикл виставок про історію і сучасну діяльність книгозбірні, підготовлено відео та фотоматеріали про бібліотеку.

29 вересня 2022 року виповнилось 170 років з дня заснування Наукової бібліотеки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. В межах заходу проведено Всеукраїнську науково-практичну конференцію за міжнародною участю "Бібліотека і наука: стратегія розвитку в сучасних умовах", експоновано цикл книжкових виставок, проведено презентацію книг та тематичну екскурсію по бібліотеці.

З 2024 року бібліотека долучилася до групи співпраці бібліотек Альянсу українських університетів.

Керівництво бібліотекою здійснювали:

Ми використовуємо власні та сторонні файли cookies та localStorage для аналізу веб-трафіку та поширення матеріалів. Налаштування конфіденційності